зв'язуючий
ЗВ'ЯЗУЮЧИЙ, а, е. 1. Який з'єднує що-небудь, створюючи одне ціле. Шевченко вводить між окремими епізодами рядки, що виконують функцію пояснень до змісту і є, так би мовити, зв'язуючим текстом між цими епізодами (Рад. літ-во, 2, 1957, 75).
2. спец. Який з'єднує, сполучає що-небудь з чимсь. Зв'язуючими речовинами [в пластмасах] є смоли, бітуми, цементи (Матод. викл. фрез. спр., 1958, 184).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зв'язуючий | зв'язуюча | зв'язуюче | зв'язуючі |
Родовий | зв'язуючого | зв'язуючої | зв'язуючого | зв'язуючих |
Давальний | зв'язуючому | зв'язуючій | зв'язуючому | зв'язуючим |
Знахідний | зв'язуючий, зв'язуючого | зв'язуючу | зв'язуюче | зв'язуючі, зв'язуючих |
Орудний | зв'язуючим | зв'язуючою | зв'язуючим | зв'язуючими |
Місцевий | на/у зв'язуючому, зв'язуючім | на/у зв'язуючій | на/у зв'язуючому, зв'язуючім | на/у зв'язуючих |
зв'язуюче
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зв'язуюче | зв'язуючі |
Родовий | зв'язуючого | зв'язуючих |
Давальний | зв'язуючому | зв'язуючим |
Знахідний | зв'язуючий | зв'язуючі |
Орудний | зв'язуючим | зв'язуючими |
Місцевий | на/у зв'язуючому, зв'язуючім | на/у зв'язуючих |
Кличний | зв'язуюче | зв'язуючі |