звеличуватися
ЗВЕЛИЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗВЕЛИЧИТИСЯ, чуся, чишся і ЗВЕЛИЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Ставати величним, прославлятися. - Я тепер наче Цезар Бірото,- усміхнувся Батайль,- звеличився і зазнав падіння (Рибак, Помилка... 1956, 270); // Усвідомлювати своє значення. - Біля машини людина якось відразу виростає.. Поставили Васю до машини, і раптом звеличився хлопець (Вол., Місячне срібло, 1961, 270).
2. тільки звеличатися, док. Похвалитися ким-, чим-небудь, виявити гордість за когось, щось. Я розумію мамині турботи. Вони хочуть перед родом звеличатися дочкою (Кач., II, 1958, 50).
3. тільки недок. Пас. до звеличувати 2. У мудрослів'ї закарпатських українців пристрасно поетизується, звеличується безсмертний Ілліч, прославляються його немеркнучі ідеї (Нар. тв. та етн.. 3, 1964, 91).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звеличуюся | звеличуємося |
2 особа | звеличуєшся | звеличуєтеся |
3 особа | звеличується | звеличуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звеличуватимуся | звеличуватимемося |
2 особа | звеличуватимешся | звеличуватиметеся |
3 особа | звеличуватиметься | звеличуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звеличувався | звеличувалися |
Жіночий рід | звеличувалася | |
Середній рід | звеличувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звеличуймося | |
2 особа | звеличуйся | звеличуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звеличуючись | |
Минулий час | звеличувавшись |