звичайненько
ЗВИЧАЙНЕНЬКО. Присл. до звичайненький. Зазмагались [сонечко і дощик]. - Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? - А без мене,- дощ доводить,- Враз пов'януть всі садочки! - Так сперечались довгенько І на тому покінчили, Щоб робити звичайненько їм обом, як перш робили (Граб., І, 1959, 452); Вона привіталася до всіх звичайненько, всі відповіли їй так само, тільки сваха Одарка немов не примітила її (Л. Янов., І, 1959, 384).