звіринка
ЗВІРИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до звірина. Дівчинка постукала по стовбуру, білка зацікавлено глянула вниз. І зненацька звіринка наче прикипіла до гілки (Донч., IV, 1957, 262); Чув [Євген] від людей, що мурашнище - найкраще місце для зберігання несолодких харчів - жодна звіринка не посміє наблизитись до кусючих вартових (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 238).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звіринка | звіринки |
Родовий | звіринки | звіринок |
Давальний | звіринці | звіринкам |
Знахідний | звіринку | звіринки, звіринок |
Орудний | звіринкою | звіринками |
Місцевий | на/у звіринці | на/у звіринках |
Кличний | звіринко | звіринки |