звіритися
ЗВІРИТИСЯ1 див. звірятися1.
ЗВІРИТИСЯ2 див. звірятися2.
ЗВІРИТИСЯ3, рюся, ришся, недок., розм. Дивитися звіром, сердито, люто. [Кирило:] Стоїть мацапура попліч мене і шкіриться!.. Стоїть і звіриться на мене... (Крон., II, 1958, 12); Пан Домарат трясеться, мокрий увесь, переляканий, та присягається на всі святощі, що ні дівчини, ні ведмедиці не чіпав; князь хмуриться, ми звіримося, мов на нашого найгіршого ворога (Оп., Іду.., 1958, 527).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звірюся | звіримося |
2 особа | звіришся | звіритеся |
3 особа | звіриться | звіряться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звіритимуся | звіритимемося |
2 особа | звіритимешся | звіритиметеся |
3 особа | звіритиметься | звіритимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звірився | звірилися |
Жіночий рід | звірилася | |
Середній рід | звірилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звірмося | |
2 особа | звірся | звіртеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звірячись | |
Минулий час | звірившись |