звірячість
ЗВІРЯЧІСТЬ, чості, ж., рідко. Властивість за знач. звірячий 2. Її душа занурилась в мерзоту, жорстокість і звірячість, які принесли до міста окупанти (Ю. Янов., II, 1954, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звірячість | звірячості |
Родовий | звірячості, звірячости | звірячостей |
Давальний | звірячості | звірячостям |
Знахідний | звірячість | звірячості |
Орудний | звірячістю | звірячостями |
Місцевий | на/у звірячості | на/у звірячостях |
Кличний | звірячосте | звірячості |