звістун
ЗВІСТУН, -а, ч. Провісник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звістун | звістуни |
Родовий | звістуна | звістунів |
Давальний | звістунові, звістуну | звістунам |
Знахідний | звістуна | звістунів |
Орудний | звістуном | звістунами |
Місцевий | на/у звістуні | на/у звістунах |
Кличний | звістуне | звістуни |