згадувати
ЗГАДУВАТИ і рідко ІЗГАДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГАДАТИ і рідко ІЗГАДАТИ, аю, аєш, док., перех. і з спол. що, як, з прийм. про, розм. за. 1. Відтворювати в пам'яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. минулого, відновлювати уявлення про кого-, що-небудь. [Олекса:] Сестро моя любая, якби ти знала, як часто я згадував тебе у поході!.. (Вас., III, 1960, 46); Не будемо про те згадувати, що вже промайнуло-минуло (Мирний, IV, 1955, 368); Скиба.. ще дужче нахмурив [брови] і щось став ізгадувати (Головко, І, 1957, 325); Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Ю. Янов., II, 1958, 31); Заспіває [Перебендя], та й згадає, Що він сиротина, Пожуриться, посумує, Сидячи під тином (Шевч., І, 1963, 52); Вона.. силкується щось ізгадати - і нічого не може (Гр., І, 1963, 434); Яблуко лежить передо мною - Світле, аж прозоре, мов янтар. А згадаймо ж, працею якою У природи вирвано цей дар! (Рильський, III, 1961, 79).
2. Побіжно називати кого-, що-небудь, коротко повідомляти, зауважувати про когось, щось. Оксана згадує в листі до мене, що ти противишся сій її подорожі до Києва (Л. Укр., V, 1956, 425); Серед видатних реалістів-критиків російської літератури Франко не один раз згадував і Островського (Рад. літ-во, 3, 1957, 49); Довго Микола оповідає, а коли ненароком згадає чорта, Іван хрестить груди під кептарем (Коцюб., II, 1955, 329); // перев. док., кому. Пригадати кому-небудь щось сказане чи зроблене ним раніше. - З очей щезни, навіки щезни, паскудо.- Це я тобі - паскуда?.. Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати, щоб найняв у економію. Тоді я тобі згадаю твоє «паскудо» (Стельмах, І, 1962, 393).
Згадувати (згадати) добрим словом кого - говорити про кого-небудь щось хороше. В новім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (Фр., X, 1954, 24); Згадувати (згадати) лихом (лихим, поганим і т. ін. словом) кого - говорити про кого-небудь щось погане, лаяти когось. - Не згадуйте нас лихом... (Тют., Вир, 1964, 210); Січі та січовиків ніколи не забуду, а лихим словом не згадаю (Л. Укр., V. 1956, 47); Не проти ночі (не при людях, не при хаті) згадувати (згадуючи) - страшно або дуже неприємно згадувати. - Ну, та цур їм, не проти ночі їх [бандитів] згадувати,- сплюнув коваль,- є й окрім них об чім поговорити (Головко, II, 1957, 181); Це [Параска] чиста сатана, не при людях згадуючи (Н.-Лев., II, 1956, 17); Не тим би згадувати - висловлення жалю, що доводиться говорити погано про кого-небудь. Старий наш пан, покійник, недобрий був! Не тим би згадувати, да луччим ні за що (Вовчок, І, 1955, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згадую | згадуємо |
2 особа | згадуєш | згадуєте |
3 особа | згадує | згадують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згадуватиму | згадуватимемо |
2 особа | згадуватимеш | згадуватимете |
3 особа | згадуватиме | згадуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | згадував | згадували |
Жіночий рід | згадувала | |
Середній рід | згадувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згадуймо | |
2 особа | згадуй | згадуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | згадуючи | |
Минулий час | згадувавши |