зганьбитися
ЗГАНЬБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. зганьбляться; док. Покрити ганьбою, знеславити себе. - Був і тигр не полохливий, І мій син-був добрий син, Ставши з смертю вдвох віч-на-віч, Не зганьбився ні один (Перв., З глибини, 1956, 230).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зганьблюся | зганьбимося |
2 особа | зганьбишся | зганьбитеся |
3 особа | зганьбиться | зганьбляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зганьбився | зганьбилися |
Жіночий рід | зганьбилася | |
Середній рід | зганьбилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зганьбімося | |
2 особа | зганьбися | зганьбіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зганьбившись |