згустілий
ЗГУСТІЛИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згустіти.
2. у знач. прикм. Який згустився. Хотілося багато чого сказати, але говорити з людьми йому було завжди важко, а надто тепер, коли згустіла кров сіялась і сіялась на синювату осінню траву (Стельмах, II, 1962, 202).
3. у знач. прикм., перен. Те саме, що згуслий 2. Молодиця тінню промайнула в згустілих присмерках (Ле, В снопі.., 1960, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | згустілий | згустіла | згустіле | згустілі |
Родовий | згустілого | згустілої | згустілого | згустілих |
Давальний | згустілому | згустілій | згустілому | згустілим |
Знахідний | згустілий, згустілого | згустілу | згустіле | згустілі, згустілих |
Орудний | згустілим | згустілою | згустілим | згустілими |
Місцевий | на/у згустілому, згустілім | на/у згустілій | на/у згустілому, згустілім | на/у згустілих |