здавна
ЗДАВНА, рідко ІЗДАВНА, присл. З давніх часів, дуже давно. - Добродію! - обізвався старий дід з білою, як лунь, бородою, що стояв найближче до ганку. - Так здавна було. За князів ще було. Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити (Мирний, III, 1954, 308); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (Рильський, III, 1956, 14); В мурі щілина була, що зробилася вона ще іздавна,.. як стіна будувалася в дому уперше (Зеров, Вибр., 1966, 321).