здвоювати
ЗДВОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДВОЇТИ, здвою, здвоїш, док., перех. 1. Робити подвійним. Бригадир тракторної бригади Антон Козовита і механік Григорій Войтенко половину сінокосарок обладнали довшими валкоутворювачами. Це дало можливість під час косовиці здвоювати валки механізмами (Рад. Укр., 31.Х 1962, 2).
Здвоювати ряди - перешиковувати кожний ряд у строю у два ряди.
2. Збільшувати вдвоє; подвоювати. Ті хвилі ревучі, ті хвилі мутні, що грізно з русла виступають, могли би здвоїти нам плоди землі, та нині все рвуть, заливають (У. Кравч., Вибр., 1958, 107).
Здвоювати (здвоїти) брови - зводити докупи, насуплювати брови. - І ти вже тут? - здвоюючи брови, спитала вона дочки (Мирний, IV, 1955, 99).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здвоюю | здвоюємо |
2 особа | здвоюєш | здвоюєте |
3 особа | здвоює | здвоюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здвоюватиму | здвоюватимемо |
2 особа | здвоюватимеш | здвоюватимете |
3 особа | здвоюватиме | здвоюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здвоював | здвоювали |
Жіночий рід | здвоювала | |
Середній рід | здвоювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здвоюймо | |
2 особа | здвоюй | здвоюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | здвоюючи | |
Минулий час | здвоювавши |