здобрювання
ЗДОБРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. здобрювати. Артіль обзавелась спеціальним цехом для здобрювання кормів (Рад. Укр., 20.11 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | здобрювання | здобрювання |
Родовий | здобрювання | здобрювань |
Давальний | здобрюванню | здобрюванням |
Знахідний | здобрювання | здобрювання |
Орудний | здобрюванням | здобрюваннями |
Місцевий | на/у здобрюванні | на/у здобрюваннях |
Кличний | здобрювання | здобрювання |