здогадка
ЗДОГАДКА, и, ж. Те саме, що здогад 1. На вражений мозок Данила одна за одною брилами падають страшні здогадки. А може, це марення? Може, йому причулося? (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 236); По обличчю Василя пробігла здогадка. Збагнув, про що мовчить.. співбесідник (Цюпа, Назустріч.., 1958, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | здогадка | здогадки |
Родовий | здогадки | здогадок |
Давальний | здогадці | здогадкам |
Знахідний | здогадку | здогадки |
Орудний | здогадкою | здогадками |
Місцевий | на/у здогадці | на/у здогадках |
Кличний | здогадко | здогадки |