здорожити
ЗДОРОЖИТИ, жу, жиш, док., перех., рідко. Утомити кого-небудь у дорозі. Здорожив худобу (Сл. Гр.).
ЗДОРОЖИТИ див. здорожувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здорожу | здорожимо |
2 особа | здорожиш | здорожите |
3 особа | здорожить | здорожать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здорожив | здорожили |
Жіночий рід | здорожила | |
Середній рід | здорожило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здорожімо | |
2 особа | здорожи | здорожіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | здороживши |