здрочитися
ЗДРОЧИТИСЯ, здрочуся, здрочишся, розм. Док. до дрочитися. Забрав [шинкар] волів, Овець, корів, Ще він же і здрочився! Загарбав кіз І жита віз... Бодай їм подавився! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 135); А вона [корова], капосна, ..здрочиться, задере хвоста і помчить поміж болотцями і канавами (Мушк., Чорний хліб, 1960, 167).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здрочуся | здрочимося |
2 особа | здрочишся | здрочитеся |
3 особа | здрочиться | здрочаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здрочився | здрочилися |
Жіночий рід | здрочилася | |
Середній рід | здрочилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здрочімося | |
2 особа | здрочись | здрочіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | здрочившись |