зелектризований
ЗЕЛЕКТРИЗОВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зелектризувати. Збурена, зелектризована власними похвалками юрма невгавала (Коцюб., І, 1955, 203); Він не спав. На мій несмілий поклик схопився, мов зелектризований (Коб., І, 1956, 229).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зелектризований | зелектризована | зелектризоване | зелектризовані |
Родовий | зелектризованого | зелектризованої | зелектризованого | зелектризованих |
Давальний | зелектризованому | зелектризованій | зелектризованому | зелектризованим |
Знахідний | зелектризований, зелектризованого | зелектризовану | зелектризоване | зелектризовані, зелектризованих |
Орудний | зелектризованим | зелектризованою | зелектризованим | зелектризованими |
Місцевий | на/у зелектризованому, зелектризованім | на/у зелектризованій | на/у зелектризованому, зелектризованім | на/у зелектризованих |