зеленавий
ЗЕЛЕНАВИЙ, а, е. 1. З відтінком зеленого кольору; трохи зелений, зеленкуватий. Вилискувалася [ящірка] проти сонця зеленавими й синявими красками (Март., Тв., 1954, 294); Десь унизу біля річки строчать автомати, моторошно розсипається в небі зеленаве сяйво ракет (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 103); Удар весла розрізав зеленаву хвилю (Збан., Ліс. красуня, 1955, 13).
2. розм. Хворобливо блідий (про колір обличчя, шкіри людини). Обличчя [у Зіньки] зеленаве (Головко, II, 1957, 177).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зеленавий | зеленава | зеленаве | зеленаві |
Родовий | зеленавого | зеленавої | зеленавого | зеленавих |
Давальний | зеленавому | зеленавій | зеленавому | зеленавим |
Знахідний | зеленавий, зеленавого | зеленаву | зеленаве | зеленаві, зеленавих |
Орудний | зеленавим | зеленавою | зеленавим | зеленавими |
Місцевий | на/у зеленавому, зеленавім | на/у зеленавій | на/у зеленавому, зеленавім | на/у зеленавих |