зжирати
ЗЖИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗЖЕРТИ, ру, реш; мин. ч. зжер, ла, ло; док., перех. 1. вульг. Їсти, поїдати страву з жадібністю. Онися вже його й не слухала та все думала, «по півгуски зжеруть,- москалища здорові!» (Н.-Лев., III, 1956, 149); * Образно. Немає мрії під кучерявими вишнями. Та її, либонь, і не було тут. Зжерли її кирпаті свині, склювали кури, зжувала ряба корова (Мушк., Серце.., 1962, 290).
2. перен. Знищувати, псувати що-небудь (про стихійні сили природи). Нестерпна жара у липні, що зжерла чисто огірки, поступилась холодному дощовому серпню (Вільде, Сестри.., 1958, 335).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжираю | зжираємо |
2 особа | зжираєш | зжираєте |
3 особа | зжирає | зжирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжиратиму | зжиратимемо |
2 особа | зжиратимеш | зжиратимете |
3 особа | зжиратиме | зжиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зжирав | зжирали |
Жіночий рід | зжирала | |
Середній рід | зжирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжираймо | |
2 особа | зжирай | зжирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зжираючи | |
Минулий час | зжиравши |