зжолобити
ЗЖОЛОБИТИ, блю, биш; мн. зжолоблять; док., перех. 1. Зробити кривим, вигнутим; погнути що-небудь.
2. безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін. - Не раз кажу: хоч вроду свою пожалій, бач, як обличчя зжолобило, хто не погляне - одвернеться й чортихнеться (Стельмах, І, 1962, 229).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжолоблю | зжолобимо |
2 особа | зжолобиш | зжолобите |
3 особа | зжолобить | зжолоблять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зжолобив | зжолобили |
Жіночий рід | зжолобила | |
Середній рід | зжолобило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжолобімо | |
2 особа | зжолоби | зжолобіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зжолобивши |