зловлений
ЗЛОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зловити. Вчора до старости привезли величезного сома, зловленого в сусідній ріці (Фр., VII, 1951, 198); Чечени кожного дня пороли кинджалами горло скотиняці, зловленій на дорогах (Тют., Вир, 1964, 462); // зловлено, безос. присудк. сл. Квіти з'являлись ще частіше.. Було взято під обстріл сусідських хлопчаків, молочарку, двірника, але даремне, не зловлено нікого, а букетики в різну пору таки з'являлись (Гжицький, Вел. надії, 1963, 62).
@ Зловлений на гарячому [вчинку] - спійманий на місці злочину. Емене здригнулась, мов зловлена на гарячому вчинку, і прожогом кинулась у сіни (Коцюб., І, 1955, 287).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зловлений | зловлена | зловлене | зловлені |
Родовий | зловленого | зловленої | зловленого | зловлених |
Давальний | зловленому | зловленій | зловленому | зловленим |
Знахідний | зловлений, зловленого | зловлену | зловлене | зловлені, зловлених |
Орудний | зловленим | зловленою | зловленим | зловленими |
Місцевий | на/у зловленому, зловленім | на/у зловленій | на/у зловленому, зловленім | на/у зловлених |