злучка
ЗЛУЧКА, и, ж., с. г. Дія за знач. злучити 2 і злучитися 2. Своєчасне і добре організоване проведення злучки овець - найважливіша умова збільшення поголів'я (Рад. Укр., 26.V 1957, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | злучка | злучки |
Родовий | злучки | злучок |
Давальний | злучці | злучкам |
Знахідний | злучку | злучки |
Орудний | злучкою | злучками |
Місцевий | на/у злучці | на/у злучках |
Кличний | злучко | злучки |