змальований
ЗМАЛЬОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змалювати. Навіть змальований ним же самим на папері заєць хвилював його. Ось зараз вискочить куцохвостий з-за куща (Мушк., Чорний хліб, 1960, 165); Якою солоденькою, прилизаною здалася зараз Ніні вожата, змальована в оповіданні! (Донч., V, 1957, 327); // змальовано, безос. присудк. сл. Художник Ерделій показав нам одну свою картину. На ній було змальовано тихе озеро (Кучер, Зол. руки, 1948, 80); В новелі Натана Рибака «Прапор» змальовано безстрашний вчинок і таку ж безстрашну смерть нашої радянської людини (Тич., III, 1957, 175).
Як (мов і т. ін. ) змальований (змальована і т. ін. ): а) красивий, гарний, вродливий (про зовнішність людини). [Зінька:] Гарна [Хведоска]! Гарна, як змальована!.. (Кроп., II, 1958, 59); А дівчата й хлопці, всі мов на картині змальовані (Кучер, Чорноморці, 1956, 442); б) чіткий, яскравий (про зображення, уявлення і т. ін.). Як змальована, встала перед Вовою постать паняночки, якоїсь родички слідчого (Вас., І, 1959, 86).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | змальований | змальована | змальоване | змальовані |
Родовий | змальованого | змальованої | змальованого | змальованих |
Давальний | змальованому | змальованій | змальованому | змальованим |
Знахідний | змальований, змальованого | змальовану | змальоване | змальовані, змальованих |
Орудний | змальованим | змальованою | змальованим | змальованими |
Місцевий | на/у змальованому, змальованім | на/у змальованій | на/у змальованому, змальованім | на/у змальованих |