змандрувати
ЗМАНДРУВАТИ, ую, уєш, док., рідко. Піти, втекти і т. ін. звідки-небудь (частіше з постійного місця проживання). [Карпо:] Підеш з села, почнуть плести, лихословити... Скажуть, певно, тому правда, що про неї та Карпа патякають, через те вона й з села змандрувала (Кроп., II, 1958, 171); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. - Не водяться вже лиси. Змандрували,- сумно пояснив Тимко (Тют., Вир, 1964, 228).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змандрую | змандруємо |
2 особа | змандруєш | змандруєте |
3 особа | змандрує | змандрують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змандрував | змандрували |
Жіночий рід | змандрувала | |
Середній рід | змандрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змандруймо | |
2 особа | змандруй | змандруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | змандрувавши |