зметений
ЗМЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змести. Товариство зараз же налягло на їжу, на горілку... Не пройшло години, як усе те було зметене (Мирний, II, 1854, 182); Був момент, коли Раєвському здавалося, що ось зараз лави захисників не витримають, будуть зметені ворожим вогнем (Кочура, Зол. грамота, 1960, 150); В лютому 1917 року був зметений царський режим (Програма КПРС, 1961, 4); // зметено, безос. присудк. сл. Поки не зметено геть стару, прогнилу надбудову, що заражає весь народ своїм гниттям,- до того часу всяка нова поразка підійматиме нові й нові армії борців (Ленін, 9, 1949, 120).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зметений | зметена | зметене | зметені |
Родовий | зметеного | зметеної | зметеного | зметених |
Давальний | зметеному | зметеній | зметеному | зметеним |
Знахідний | зметений, зметеного | зметену | зметене | зметені, зметених |
Орудний | зметеним | зметеною | зметеним | зметеними |
Місцевий | на/у зметеному, зметенім | на/у зметеній | на/у зметеному, зметенім | на/у зметених |