змикати
ЗМИКАТИ, аю, аєш, недок., ЗІМКНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Наближаючи впритул одне до одного, з'єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь). Зімкнувши чорні брови, він нахмурено поглядав на паперові гроші, що лежали перед ним на столі (Коцюба, Нові береги, 1959, 81); Ще тиждень тому на цукробуряковій плантації вирізнялись рядки, а зараз буйна зелена гичка вже зімкнула крони (Минко, Ясні зорі, 1951, 84); // перен. Створювати зв'язок між ким-, чим-небудь. Органи ЦКК - РСІ повинні були якомога тісніше зімкнути апарат з масами, поставити його під постійний і дійовий контроль трудящих (Ком. Укр., 1, 1963, 37).
Змикати (зімкнути) коло (кільце): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем. Ось дуб - могутній велетень - розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо та кола не зімкнем! (Забіла, У.. світ, 1960, 59); б) (військ.) завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь. Батальйони зімкнули кільце оточення ворога; Змикати (зімкнути) лави (ряди): а) (військ., спорт.) максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами. Весь батальйон гойднувся, зарипів чобітьми і в одну мить подався на правий фланг, тісно змикаючи ряди (Кучер, Чорноморці, 1956, 539); б) досягати одностайності у рішеннях, діях; згуртовуватись, об'єднуватися для здійснення мети. Під прапорами соціалізму дедалі щільніше змикають свої лави трудящі країн капіталу (Ком. Укр., 11, 1967, 78); Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 20, 1950, 437).
2. Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі). Обурений до глибини душі, ..якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Збан., Сеспель, 1961, 39); Зімкнеш очі, то щебетання [соловейків], здається, голосніш розкочується (Вовчок, І, 1955, 345); Світло ріже очі, і так хочеться на секунду покласти голову на руки і зімкнути повіки (Собко, Скеля.., 1961, 29); // Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Я ліг уже спати, все крутилося кругом мене, одна тілько пісня та якось тихо-тихенько чулась і змикала очі... (Мирний, V, 1955, 333);
@ Не змикати (зімкнути) очей (повік); [І, ні] на волосину не змикати (зімкнути) очей - не мати змоги заснути навіть на короткий час. Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Рибак, Що сталося.., 1947, 165); Одна тільки Марина.. не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Мирний, І, 1954, 119); Зімкнути уста навіки (навік) - померти, загинути. Якщо навік зімкну уста, щоб написав листа, щоб розповів про смерть мою у першому бою (Гонч., Вибр., 1959, 138).
3. тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що корчити. Судорога вмикала ноги; // безос. Бувало, як здою корів - не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Горд., Цвіти.., 1951, 37).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змикаю | змикаємо |
2 особа | змикаєш | змикаєте |
3 особа | змикає | змикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змикатиму | змикатимемо |
2 особа | змикатимеш | змикатимете |
3 особа | змикатиме | змикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змикав | змикали |
Жіночий рід | змикала | |
Середній рід | змикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змикаймо | |
2 особа | змикай | змикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | змикаючи | |
Минулий час | змикавши |