зморгнути
ЗМОРГНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що моргнути. Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю.. І я дивлюся. Ані зморгну (Коцюб., II, 1955, 249); Таня крапнула, і я мимоволі зморгнув. Краплина сприснула з вій і покотилась по щоці, мов сльоза (Смолич, День.., 1950, 247).
@ Не зморгнувши оком (бровою) - не розгубившись, не збентежившись. - Прибити, чи що, хочеш? - не рухаючися з місця й не зморгнувши оком, питала вона (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 305); Іван Антонович, лейтенант Черниш і всі обслуги, пересміхаючись, чекали, як Хома буде струнчити новачків. А він, бровою не зморгнувши, поважно обходив шеренгу і, нівроку йому, знав, з чого почати (Гончар, III, 1959, 326).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зморгну | зморгнемо |
2 особа | зморгнеш | зморгнете |
3 особа | зморгне | зморгнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зморгнув | зморгнули |
Жіночий рід | зморгнула | |
Середній рід | зморгнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зморгнімо | |
2 особа | зморгни | зморгніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зморгнувши |