змурувати
ЗМУРУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до мурувати. Заруба пояснив: - Вони на пенсії вже, але добрі пічники. Таку тобі піч змурують, що в усій окрузі не знайдеш (Кучер, Трудна любов, 1960, 408); Змурував Ярило і той панський дім, що в ньому жив тепер мирославський владика (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змурую | змуруємо |
2 особа | змуруєш | змуруєте |
3 особа | змурує | змурують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змурував | змурували |
Жіночий рід | змурувала | |
Середній рід | змурувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змуруймо | |
2 особа | змуруй | змуруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | змурувавши |