знагла
ЗНАГЛА, присл. Раптово, несподівано, зненацька. Аж ось - знагла все рушило навкруги й загуло. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (Вас., II, 1959, 87); Більшість було міцного старого люду, що такого зазнали й надивились на своєму віку, що якби засурмили знагла ангели на страшний суд, то й не зморгнув би ніхто, так надокучила їм людська суєта (Довж., І, 1958, 374).