знайомити
ЗНАЙОМИТИ, млю, миш; мн. знайомлять; недок., перех. 1. з ким. Представляти, рекомендувати когось кому-небудь, налагоджувати між ними знайомство. Тут один [брат], там другий із них старався.. знайомити між собою людей, що перший раз прибули (Фр., VI, 1951, 205); Я сиджу й палю. Заходиш ти. Нас знайомлять, Я думаю - славний хлопець (Ю. Янов., II, 1958, 74).
2. з чим. Розповідаючи, показуючи і т. ін., робити щось відомим кому-небудь, давати знання, відомості про щось. Приїздив Шаляпін.. Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою «Хованщина» (Коцюб., III, 1956, 425); Треба знайомити молодь з досягненнями передової сільськогосподарської науки, популяризувати досвід роботи передовиків сільського господарства (Рад. Укр., 7.IX 1950, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знайомлю | знайомимо |
2 особа | знайомиш | знайомите |
3 особа | знайомить | знайомлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знайомитиму | знайомитимемо |
2 особа | знайомитимеш | знайомитимете |
3 особа | знайомитиме | знайомитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знайомив | знайомили |
Жіночий рід | знайомила | |
Середній рід | знайомило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знайоммо | |
2 особа | знайом | знайомте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знайомлячи | |
Минулий час | знайомивши |