зненавидіти
ЗНЕНАВИДІТИ і рідко ІЗНЕНАВИДІТИ, джу, диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого-, чого-небудь. Сама генеральша знала Махамеда. І так його зненавиділа, що як приходилось проїздити або проходити повз його, то вона завжди одверталась й спльовувала (Мирний, І, 1949, 214); [2-га дівчина:] Далі дійшло до того, що вони ізненавиділи одна другу (Вас., III, 1960, 12); - Після розмови з вами можна зненавидіти життя, -зауважила- Ольга.- Ви вмієте отруїти все геть дочиста (Вільде, Сестри.., 1958, 528); Ще гімназистом зненавидів він [Ф. Енгельс] самодержавство і сваволю чиновників (Ленін, 2, 1948, 7).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зненавиджу | зненавидимо |
2 особа | зненавидиш | зненавидите |
3 особа | зненавидить | зненавидять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зненавидів | зненавиділи |
Жіночий рід | зненавиділа | |
Середній рід | зненавиділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зненавидьмо | |
2 особа | зненавидь | зненавидьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зненавидівши |