золотце
ЗОЛОТЦЕ, я, с. Пестл. до золото 1. - А ти, значить, золотце миєш? - запитав Цапигін. Прихована тривога майнула в Мамедових очах.- Нема золота, - хутко сказав він (Донч., II, 1956, 38).
@ Срібне золотце - про паскудну людину. [Явдоха:] Навіщо ви вийшли за нього? Спитали б мене, дарма що брат, сказала б прямо: не йдіть, бо то.. срібне золотце!.. (Кроп., II, 1958, 462).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | золотце | золотця |
Родовий | золотця | золотець |
Давальний | золотцю | золотцям |
Знахідний | золотце | золотця |
Орудний | золотцем | золотцями |
Місцевий | на/у золотці | на/у золотцях |
Кличний | золотце | золотця |