зрадіти
ЗРАДІТИ, ію, ієш, док., без додатка, кому, чому, з кого - чого, розм. ким, чим. Відчути радість. Зраділи всі [звірі], що Лис такий моторний, Що буде їм вечеря і обід (Гл., Вибр., 1951, 110); Пішов би я в Україну, Пішов би додому, Там би мене привітали, Зраділи б старому (Шевч., II, 1953, 67); Навіть як запропонував Корній піти до дубів - кавуни їсти, відмовився [Павлуша], зрадівши нагоді залишитися самому (Головко, II, 1957, 272); Зітхнула [Сахно] легко, зрадівши з того, що тут таки є живі люди (Смолич, І, 1958, 64); * Образно. Звився жайворонок високо під чисте, неначе нове, небо і заспівав про те, що мертва земля ожила знов, що сонце, зрадівши щастям землі, стало ласкавим, теплим, ясним (Коцюб., І, 1955, 75).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зрадію | зрадіємо |
2 особа | зрадієш | зрадієте |
3 особа | зрадіє | зрадіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зрадів | зраділи |
Жіночий рід | зраділа | |
Середній рід | зраділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зрадіймо | |
2 особа | зрадій | зрадійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зрадівши |