зредукований
ЗРЕДУКОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зредукувати. * Образно. Се [жінки-бюрократки] - людські істоти,.. дуже зредуковані, упрощені, зведені, так сказати, до спільного знаменника (Фр., II, 1950, 331).
2. у знач. прикм., лінгв. Те саме, що редукований 2. Зредуковані звуки; // у знач. ім. зредукований, ного, ч. Сильною.. була позиція ъ, ь перед складом із слабким зредукованим (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 256).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зредукований | зредукована | зредуковане | зредуковані |
Родовий | зредукованого | зредукованої | зредукованого | зредукованих |
Давальний | зредукованому | зредукованій | зредукованому | зредукованим |
Знахідний | зредукований, зредукованого | зредуковану | зредуковане | зредуковані, зредукованих |
Орудний | зредукованим | зредукованою | зредукованим | зредукованими |
Місцевий | на/у зредукованому, зредукованім | на/у зредукованій | на/у зредукованому, зредукованім | на/у зредукованих |