зривистий
ЗРИВИСТИЙ, а, е. З раптовими переходами у звучанні, уривчастий, нерівний (перев. про голос). - Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас,- зривистим голосом промовляв Лебідь (Баш, Надія, 1960, 161); - Миряни, це кажу вам я, священослужитель! - зривистим голосом крикнув отець Іаков (Юхвід, Оля, 1959, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зривистий | зривиста | зривисте | зривисті |
Родовий | зривистого | зривистої | зривистого | зривистих |
Давальний | зривистому | зривистій | зривистому | зривистим |
Знахідний | зривистий, зривистого | зривисту | зривисте | зривисті, зривистих |
Орудний | зривистим | зривистою | зривистим | зривистими |
Місцевий | на/у зривистому, зривистім | на/у зривистій | на/у зривистому, зривистім | на/у зривистих |