зрити
ЗРИТИ, зрию, зриєш, док., перех. Риючи, вибиваючи заглибини, ямки і т. ін., зробити нерівною якусь поверхню. Якби свині крила, вона й небо зрила б (Укр.. присл.., 1955, 177); - Говори, де зброя, бо як не скажеш - дам своїм молодцям на розправу.. - Кинули її [Ольгу] на землю, давай двір копати. Зрили - яма на ямі (Тют., Вир, 1964, 373); // перен. Вкрити шрамами, зморшками (перев. обличчя).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зрию | зриємо |
2 особа | зриєш | зриєте |
3 особа | зриє | зриють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зрив | зрили |
Жіночий рід | зрила | |
Середній рід | зрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зриймо | |
2 особа | зрий | зрийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зривши |