зрівноважений
ЗРІВНОВАЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівноважити.
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2. Зрівноважений дух, мудра розсудливість.. - От супутники бідності (Зеров, Вибр., 1966, 380).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зрівноважений | зрівноважена | зрівноважене | зрівноважені |
Родовий | зрівноваженого | зрівноваженої | зрівноваженого | зрівноважених |
Давальний | зрівноваженому | зрівноваженій | зрівноваженому | зрівноваженим |
Знахідний | зрівноважений, зрівноваженого | зрівноважену | зрівноважене | зрівноважені, зрівноважених |
Орудний | зрівноваженим | зрівноваженою | зрівноваженим | зрівноваженими |
Місцевий | на/у зрівноваженому, зрівноваженім | на/у зрівноваженій | на/у зрівноваженому, зрівноваженім | на/у зрівноважених |