зрівноваженість
ЗРІВНОВАЖЕНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. зрівноважений 2; спокій, витримка. Мотря добре чує, що Олин голос втратив свою звичайну зрівноваженість (Вільде, Винен.., 1959, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зрівноваженість | зрівноваженості |
Родовий | зрівноваженості, зрівноважености | зрівноваженостей |
Давальний | зрівноваженості | зрівноваженостям |
Знахідний | зрівноваженість | зрівноваженості |
Орудний | зрівноваженістю | зрівноваженостями |
Місцевий | на/у зрівноваженості | на/у зрівноваженостях |
Кличний | зрівноваженосте | зрівноваженості |