зсуканий
ЗСУКАНИЙ, рідко ІЗСУКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсукати, ізсукати. Нитку, зсукану з кількох, можна розділити надвоє, натроє, залежно від потрібної товщини (В'язання.., 1957, 29); В нахололій церкві тьмяно поблискують саморобні свічі, зсукані з темного воску дуплянок (Стельмах, II, 1962, 294); - Щосуботи стромляєш ти на ставнику в соборі одним-одну велику свічку... - Але ж ізсукану з півпуда воску (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зсуканий | зсукана | зсукане | зсукані |
Родовий | зсуканого | зсуканої | зсуканого | зсуканих |
Давальний | зсуканому | зсуканій | зсуканому | зсуканим |
Знахідний | зсуканий, зсуканого | зсукану | зсукане | зсукані, зсуканих |
Орудний | зсуканим | зсуканою | зсуканим | зсуканими |
Місцевий | на/у зсуканому, зсуканім | на/у зсуканій | на/у зсуканому, зсуканім | на/у зсуканих |