зустрітий
ЗУСТРІТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зустріти 1, 2. Одесо, чуєш громи канонад? То скорпіон, окутий у залізо, до брам твоїх, до рівних вулиць лізе й, вогнем зустрітий, відступа назад (Гонч., Вибр., 1959, 143); // зустріто, безос. присудк. сл. - Я приїхав сюди з найщирішими замірами, але мене відразу зустріто як ворога (Гр., II, 1963, 133).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зустрітий | зустріта | зустріте | зустріті |
Родовий | зустрітого | зустрітої | зустрітого | зустрітих |
Давальний | зустрітому | зустрітій | зустрітому | зустрітим |
Знахідний | зустрітий, зустрітого | зустріту | зустріте | зустріті, зустрітих |
Орудний | зустрітим | зустрітою | зустрітим | зустрітими |
Місцевий | на/у зустрітому, зустрітім | на/у зустрітій | на/у зустрітому, зустрітім | на/у зустрітих |