зціплений
ЗЦІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зціпити. Очі йому від знемоги закрилися, зуби зціплені, вид - страшний, грізний (Мирний, II, 1954, 65); Бідна мати.. сумно дивилася, сидячи на лавці. Безмовне горе тремтіло в її очах і в міцно зціплених устах (Довж., І, 1958, 220); Обличчя [дівчини] було бліде, худі руки зціплені і міцно притулені до грудей (Гр., II, 1963, 63); Помічник налив собі склянку горілки, одним замахом випив її, потім скинув піджак, засукав рукава і почав бігати по кімнаті, вимахуючи зціпленими кулаками (Вас., Незібр. тв., 1941, 181).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зціплений | зціплена | зціплене | зціплені |
Родовий | зціпленого | зціпленої | зціпленого | зціплених |
Давальний | зціпленому | зціпленій | зціпленому | зціпленим |
Знахідний | зціплений, зціпленого | зціплену | зціплене | зціплені, зціплених |
Орудний | зціпленим | зціпленою | зціпленим | зціпленими |
Місцевий | на/у зціпленому, зціпленім | на/у зціпленій | на/у зціпленому, зціпленім | на/у зціплених |