зітканий
ЗІТКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зіткати. Ця сорочка в нього зіткана з найтонших ниток, які могла вивести його Докія (Стельмах, II, 1962, 175); З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутини (Стор., І, 1957,372); * Образно. Співали дівчата, і злагоджена, сумовита пісня, зіткана з одних жіночих голосів, звучала особливо проникливо і хвилююче... (Ряб., Жайворонки, 1957, 59); // зіткано, безос. присудк. сл. * Образно. З яких скорбот, з яких страждань Нам зіткано життя! (Бернс, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 105).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зітканий | зіткана | зіткане | зіткані |
Родовий | зітканого | зітканої | зітканого | зітканих |
Давальний | зітканому | зітканій | зітканому | зітканим |
Знахідний | зітканий, зітканого | зіткану | зіткане | зіткані, зітканих |
Орудний | зітканим | зітканою | зітканим | зітканими |
Місцевий | на/у зітканому, зітканім | на/у зітканій | на/у зітканому, зітканім | на/у зітканих |