зітнутий
ЗІТНУТИЙ1 , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітнути1. * У порівн. По висоті над бойовими порядками піхоти звисають ракети і в'януть, падаючи, як зітнуте сліпуче волоття (Гончар, III, 1959, 49).
ЗІТНУТИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітнути2. Їй і досі ввижається оскал зітнутих в смертельній муці зубів батька (Речм., Весн. грози, 1961, 69).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зітнутий | зітнута | зітнуте | зітнуті |
Родовий | зітнутого | зітнутої | зітнутого | зітнутих |
Давальний | зітнутому | зітнутій | зітнутому | зітнутим |
Знахідний | зітнутий, зітнутого | зітнуту | зітнуте | зітнуті, зітнутих |
Орудний | зітнутим | зітнутою | зітнутим | зітнутими |
Місцевий | на/у зітнутому, зітнутім | на/у зітнутій | на/у зітнутому, зітнутім | на/у зітнутих |