зіщулювати
ЗІЩУЛЮВАТИ і ЗЩУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗІЩУЛИТИ і ЗЩУЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Стулюючи повіки, прикривати (око, очі). Троша зіщулив одне око й підморгнув до Ладі (Панч, Гарні хлопці, 1959, 32).
2. Стискати, морщити (губи). Цариця побожна закотила під лоба очі, зіщулила губи, зітхнула (Кочура, Зол. грамота, 1960, 165).
3. Притискати до голови, прищулювати (вуха) (про тварин). Коні здригнулись, зіщулили вуха і нетерпляче затупцювали на місці (Панч, Вибр., 1947, 370).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зіщулюю | зіщулюємо |
2 особа | зіщулюєш | зіщулюєте |
3 особа | зіщулює | зіщулюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зіщулюватиму | зіщулюватимемо |
2 особа | зіщулюватимеш | зіщулюватимете |
3 особа | зіщулюватиме | зіщулюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зіщулював | зіщулювали |
Жіночий рід | зіщулювала | |
Середній рід | зіщулювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зіщулюймо | |
2 особа | зіщулюй | зіщулюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зіщулюючи | |
Минулий час | зіщулювавши |