ЙОЙ, виг. Уживається для вираження болю, страху або захоплення. Впав би на землю, безсилий, затулив вуха руками та би заплакав... Бо вже не годен.. Йой!.. (Коцюб., II, 1955, 321); [Марічка:] Йой, як я люблю слухати, коли дід грає! (Мокр., П'єси, 1959, 78).