йола
ЙОЛА2, -и, ж. Мертва мова західногерманської підгрупи германських мов, поширена до середини 19-го ст. в деяких ірландських баронствах графства Уексфорд; відокремилася від середньовічної англійської мови і розвивалася самостійно в результаті невдалої спроби вторгнення в Ірландію нормандських баронів Річарда де Клера і Роберта Фітц-Стівена в 1169 р.; на початок 19-го ст. вона істотно відрізнялася від англійської мови; в середині 19-го ст. поступово виходить із вжитку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | йола | йоли |
Родовий | йоли | йол |
Давальний | йолі | йолам |
Знахідний | йолу | йоли |
Орудний | йолою | йолами |
Місцевий | на/у йолі | на/у йолах |
Кличний | йоло | йоли |
йол
ЙОЛ, -а, ч. 1. Невеликий човен. 2. Тип оснащення двощоглового судна; характерний для невеликих спортивних суден 1950 – 1970-х років.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | йол | йоли |
Родовий | йола | йолів |
Давальний | йолові, йолу | йолам |
Знахідний | йол | йоли |
Орудний | йолом | йолами |
Місцевий | на/у йолі | на/у йолах |
Кличний | йоле | йоли |