канкан
КАНКАН, а, ч. Французький естрадний танець із непристойними рухами тіла. Мені здавався часом Той її [ведмедиці] танець канканом (Л. Укр., IV, 1954, 135); А в місті жевжики тендітні «Війни!» - кричать.. О, ми покажем вам «війни», ляльки напудрені, прокляті... Танцюйте швидше ваш канкан, його скінчить удар багнета (Сос., І, 1957, 398).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | канкан | канкани |
Родовий | канкана | канканів |
Давальний | канканові, канкану | канканам |
Знахідний | канкан | канкани |
Орудний | канканом | канканами |
Місцевий | на/у канкані | на/у канканах |
Кличний | канкане | канкани |