канцелярський
КАНЦЕЛЯРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до канцелярія. Петруня в конторі. Закривши зшиток канцелярськими книжками, захоплено пише вірші (Вас., III, 1960, 346); Назбиралося чимало канцелярської роботи, то доведеться посидіти допізна (Вільде, Сестри.., 1958, 20); // Такий, як у канцелярії. Вона ввела його у простору кімнату з перегородкою, за якою великий канцелярський стіл шкірився на одвідувачів темінню великого ундервуда (Стельмах, II, 1962, 156); Слідчий дістав з кишені канцелярський ножик (Чорн., Визвол. земля, 1959, 87); // Признач. для писання, для праці в канцелярії. Канцелярські приладдя.
Канцелярське письмо; Канцелярський почерк - чітке, виразне й гарне письмо.
2. перен., ірон. Власт. канцеляристам. Канцелярське ставлення до справи; // Сухий, одноманітний, шаблонний. Дратував мене і тон, яким я розмовляв з Вітою: канцелярська і категорична форма моїх звернень і вимог (Грим., Подробиці.., 1956, 15).
Канцелярська мова - суха, невиразна, складна для розуміння мова, насичена словами й зворотами, властивими для ділових паперів, документів.
@ Канцелярська душа; Канцелярський посіпака, зневажл.- про сухого, бездушного працівника канцелярії, бюрократа тощо.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | канцелярський | канцелярська | канцелярське | канцелярські |
Родовий | канцелярського | канцелярської | канцелярського | канцелярських |
Давальний | канцелярському | канцелярській | канцелярському | канцелярським |
Знахідний | канцелярський, канцелярського | канцелярську | канцелярське | канцелярські, канцелярських |
Орудний | канцелярським | канцелярською | канцелярським | канцелярськими |
Місцевий | на/у канцелярському, канцелярськім | на/у канцелярській | на/у канцелярському, канцелярськім | на/у канцелярських |