канцелярщина
КАНЦЕЛЯРЩИНА, и, ж. 1. Канцелярська робота. Питаєш мене, як я відношуся до посади. Звісно, це не мій ідеал - канцелярщина (Коцюб., III, 1956, 191); - Слухай, Панько!.. Кидай оті канцелярщини муки! (С. Ол., Вибр., 1957, 300).
2. перен., зневажл. Непотрібний формалізм у справі, роботі. - Це ж на його пропозицію ти завела в загоні оту канцелярщину (Донч., V, 1957, 496); Контроль і перевірка виконання є гострою зброєю боротьби проти бюрократизму й канцелярщини, проти застою й самопливу (Ком. Укр., З, 1968, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | канцелярщина | канцелярщини |
Родовий | канцелярщини | канцелярщин |
Давальний | канцелярщині | канцелярщинам |
Знахідний | канцелярщину | канцелярщини |
Орудний | канцелярщиною | канцелярщинами |
Місцевий | на/у канцелярщині | на/у канцелярщинах |
Кличний | канцелярщино | канцелярщини |