капар
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | капар | капари |
Родовий | капара | капарів |
Давальний | капарові, капару | капарам |
Знахідний | капар | капари |
Орудний | капаром | капарами |
Місцевий | на/у капарі | на/у капарах |
Кличний | капаре | капари |
капарити
КАПАРИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. перех. і неперех., зневажл. Робити нашвидку, абияк; партачити. На своїх десятинках не працював [Кузьма], а капарив. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах (Стельмах, II, 1962, 296).
2. неперех. Те саме, що бідувати. Решта бойків, що розсіялися своїми бідними селами по горах, капарила свій темний вік.. так на галицькому, як і на угорському боці (Ірчан, II, 1958, 210); Вже давно збирався [Гедаліїв воротар] в опришки, чекав тільки весни, а поки що мусив капарити в наймах (Гжицький, Опришки, 1962, 156).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капарю | капаримо |
2 особа | капариш | капарите |
3 особа | капарить | капарять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капаритиму | капаритимемо |
2 особа | капаритимеш | капаритимете |
3 особа | капаритиме | капаритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | капарив | капарили |
Жіночий рід | капарила | |
Середній рід | капарило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капармо | |
2 особа | капар | капарте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | капарячи | |
Минулий час | капаривши |